Словник банківських та економічних термінів
А | Б | В | Г | Д | Е | Є | Ж | З | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ю | Я |
Аваль – вексельна порука, згідно якої аваліст (особа, яка здійснює аваль, у тому числі банк) бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя. Забороняється оформлення авалю одним документом більше ніж на один вексель.
Авторизація – процедура отримання дозволу на проведення операції із застосуванням платіжної картки.
Акредитив – договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Ануїтет – щомісячна грошова сума визначеного кредитором розміру, яка сплачується кредитору в рахунок погашення отриманого від нього кредиту, включає в себе відсотки. У страховій справі ануїтет також означає причину щорічних виплат по страхуванню ренти чи пенсій.
Банк-кореспондент – банки в різних містах чи країнах, між якими існує домовленість про взаємовигідне обслуговування клієнтів.
Банківська таємниця – інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.
Банківський чек – паперовий розрахунковий документ установленої форми, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця платнику про сплату чекодержателю зазначеної в ньому суми коштів протягом установленого строку.
Банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Бенефіціар – 1) особа (фізична, юридична), яка є одержувачем доходу чи платежу; 2) особа (фізична, юридична), на користь якої здійснюють довірчі функції та якій належить дохід від трастової діяльності (якщо трастові відносини здійснюють на користь самого довірителя, то поняття «бенефіціар» та «довіритель» збігаються); 3) одержувач доходу за страховим полісом; 4) одержувач коштів за платіжним дорученням; 5) особа, на користь якої виставлено акредитив чи надається гарантія; 6) юридична або фізична особа, на користь якої здійснюють довірчі функції та яка є одержувачем доходу чи платежу за векселем.
Виписка з рахунку – документ, що надається Банком держателям рахунків, у якому зазначено всі операції по рахунку за певний період, баланс рахунку, а також нараховані відсотки на залишок коштів, що обліковуються на рахунку.
Вільно конвертована валюта – валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними операціями та продається на головних валютних ринках світу (I група класифікатора валют Національного банку України).
Гарантія – за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Дебетна картка – різновид платіжної картки, за допомогою якої можна сплатити за товари та послуги або отримати готівку в межах залишку на картковому рахунку.
Денний ліміт по картці – максимальна сума витрат протягом однієї доби, що встановлюється на кожну картку.
Депозит – зобов'язання банку за тимчасово залученими коштами фізичних і юридичних осіб або цінними паперами за відповідну плату.
Депозитний сертифікат – борговий цінний папір, який засвідчує право клієнта банку на отримання внесеної ним суми та процентів після закінчення встановленого строку дії депозитного сертифіката.
Дефолт – відмова від зобов’язань.
Довіреність – документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Еквайр – банк, що здійснює еквайрінг.
Еквайрінг – діяльність еквайра щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток.
Емітент – 1) член платіжної системи, який здійснює емісію платіжних карток; 2) іноземний банк, іноземна компанія, що здійснює випуск (емісію) чеків; 3) юридична особа, яка від свого імені випускає цінні папери і виконує обов'язки, що випливають з умов їх випуску.
Єврокард – вид міжнародних кредитних карток.
Завдаток – сума, яку сплачує покупець, з метою гарантії подальшого виконання сторонами взятих на себе зобов’язань по договору. Ящо покупець не виконує умови договору, то він втрачає ці гроші, якщо продавець не виконує умови договору, то він повертає покупцю цю суму у подвійному розмірі.
Застава – в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Імпринтер – механічний пристрій, за допомогою якого держатель платіжної картки має змогу платити за товари, послуги або отримати готівку в касах уповноважених банків. В результаті проведеної операції, держатель картки обов'язкового отримує сліп (торгівельну або банківську квитанцію).
Інкасо – розрахункова операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта і на підставі розрахункових документів одержує належні йому грошові суми з наступним зарахуванням цих сум на рахунки клієнта.
Інфляція – знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.
Іпотека – вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом.
Іпотечний кредит (direct mortgage loan; ипотечный кредит) – довгостроковий кредит (довгострокова позика), яку надає банк під заставу нерухомості.
Казначейство – підрозділ банку, який здійснює оперативне управління потоками коштів з метою досягнення максимальної рентабельності операцій при забезпеченні достатнього рівня ліквідності, проведення зваженої ризикової політики.
Контрагент – одна із сторін договору.
Кліринг (clearing; клиринг) – система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери і послуги, яка ґрунтується на врахуванні банками взаємних вимог і зобов’язань сторін.
Комісійні банку (bank commission; комиссионные банка) – комісійні, які одержує банк за надання певних банківських послуг (операцій).
Конвертованість валюти ((currency) convertibility; конвертируемость (обратимость) валюты) – 1) можливість законного обміну однієї валюти на іншу; 2) можливість у країні здійснити обмін національної валюти на золото; 3) оборотність, вільний міжнародний обмін валюти.
Кредитна картка (credit card; кредитная карточка) – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, емітований банківською чи іншою кредитно-фінансовою установою, який засвідчує, що у відповідній установі є рахунок власника цієї картки.
Кредитна лінія – банківська послуга фінансового кредитування, при якому клієнт банку має поновлювальне право отримати кредит в межах загального кредитного ліміту.
Кредитоспроможність (creditworthiness, solvency; кредитоспособность) – наявність передумов для одержання кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність позичальника визначається за показниками, що характеризують його здатність своєчасно розраховуватися за раніше одержаними кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел і забезпечити оперативну конверсію активів у ліквідні кошти.
Курсова різниця (price / rate difference / disparity; курсовая разница) – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
Маржа банківська – різниця між середньозваженою ставкою доходу, що банківська установа отримує від підпроцентних активів, та середньозваженою ставкою витрат, що банківська установа виплачує за своїми підпроцентними зобов'язаннями. Крім маржі банківської, існують: біржова, страхова, торговельна.
Меморіальний ордер – розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.
Міжнародна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.
Місія банку – декларація, що роз'яснює, з якою метою банк існує та чого прагне досягти. Має вигляд документа, який формулює роль банку на фінансовому ринку, містить визначення існуючих та перспективних банківських продуктів і операцій, ринків, регіонів, а також тих сфер діяльності, де банк досяг переваг над конкурентами, і тих, де розраховує досягти стійких конкурентних переваг. Місія також визначає послідовність реалізації довгострокових стратегічних цілей.
МФО – абревіатура від «міжфіліальні обороти». В сучасній економіці цей термін використовують для ідентифікації банків. В міжнародній практиці використовують абревіатуру (Bank Identifier Code).
Неплатоспроможність – нездатність учасника платіжної системи в строк, встановлений договором або визначений законодавством України, в повному обсязі виконати свої зобов'язання щодо переказу коштів.
Неналежний отримувач – особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Овердрафт (overdraft; овердрафт) – короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операцій залишку коштів на його поточному/ картковому рахунку або встановленого ліміту кредитування;
Операційний час – частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.
Пеня (fine, penalty; пеня) – фінансова санкція за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.
ПІН-код (персональний ідентифікаційний номер) - секретний код, відомий лише власнику платіжної картки і необхідний для здійснення операцій із використанням платіжної картки.
Плаваюча процентна ставка (floating interest rate; плавающая процентная ставка) – процентна ставка за середньо-, і довгостроковими кредитами, розмір якої може змінюватись банком в односторонньому порядку та в строки передбачені умовами кредитного договору.
Платіжна вимога – розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або при договірному списанні отримувача до обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача;
Платіжне доручення – розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Платіжна система – платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Внутрішньодержавна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України. Міжнародна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.
POS-термінал – електронний пристрій, за допомогою якого держатель платіжної картки має змогу сплатити за товари, послуги або отримати готівку в касах уповноважених банків. В результаті проведеної операції, держатель картки обов'язкового отримує чек.
Поточний рахунок (account current; текущий счет) – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Поручитель – фізична чи юридична особа, що зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині.
Пролонгація (prolongation; пролонгация) – 1) відстрочка; 2) продовження строку/терміну дії договору тощо.
Процентна ставка (interest rate; процентная ставка) – встановлена банком ставка, за якою у визначені в договорі строки виплачуються проценти; її розмір, як правило, встановлюють у річному обчисленні відповідно до одиниці використаного капіталу (позики, суми боргу).
Процесінговий центр – стороння організація, яка здійснює процесинг операцій з платіжними картками (авторизація, кліринг, списання, технічна підтримка платіжних карток тощо).
Процесинг – діяльність, яка включає в себе виконання авторизації, моніторинг, збір, оброблення, зберігання й надання членам платіжної системи та розрахунковому банку платіжних повідомлень за операціями з платіжними картками.
Сертифікат ощадний – цінний папір, випущений банком, як письмове свідоцтво про депонування грошових коштів, та яке засвідчує право вкладника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту та процентів за ним.
Строковий депозит - це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який визначається при відкритті цих рахунків.
Трансакція – (1) інформація в електронній формі про окрему операцію із застосуванням платіжної картки, яка сформована за результатами її виконання.
(2) переказ грошей, що виконується електронними засобами системи термінових переказів за ініціативою учасника системи термінових переказів.
FIDR – це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті Кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів на фінансовому ринку України ставка FIDR може змінюватись (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому Сторонами у Кредитному договорі.
